почну новенькеє життя,
а це, що маю я стареньке -
якось закину в небуття.
Якось закину всі проблеми,
і новим світом назовусь,
І все, що було й є у мене,-
На те я якось не дивлюсь...
І залишиться лиш надія,
Що я про все уже подбав,
Та тільки сумнівом повіє,
Що я ізнову все проспав.
Дуже часто ми щороку напередодні Нового року даємо собі обіцянки, що з нового року почнемо нове життя. Загадуємо плани піти в спортзал, вивчити іноземну мову, змінити роботу чи особисте життя. Та це не більше ніж іллюзія. Коли проходить солодкий дурман новорічних, а потім і різдвяних свят, ти опиняєшся у тому ж "старому непривабливому житті" ти, щоб якось не впасти у себе в очах, починаєш оправдовуватись, що ніби не так все і погано, чи відкладати на потім початок "нового життя", так після декількох тижнів під назвою "от з завтрашньго дня я все почну з початку", мозок вгамовується і вливається в щоденну рутину забуваючи про свої самообіцянки. Так проходить цілий рік і під наступний Новий рік ця історія повторюється....
Так от, почати нове життя неможливо. Життя не комп'ютерна гра, де можна створити нового персонажа і одразу опинитись у новій обстановці. Тут зміни проходять повільно і поетапно.
Тому, не треба починати нове життя, потрібно вдосконалювати і покращувати теперішнє. Почніть з маленьких кроків, хоч якось почніть діяти і все потрохи "закрутиться" у потрібному вам руслі. Треба просто перевести енергію, яку аккумулювали в розумі, створивши плани і наміри, у дію.
Самообіцянки це добре, тільки тоді, коли вони переходять у самореалізацію, а не стають самообманом.
Дякую:-)
Немає коментарів:
Дописати коментар