Маленький Світ

Маленький Світ,-
Так і котиться довкола,-
Тільки він тобі,-
Не додасть нічого...

Тільки забере,-
Твої цінні роки,-
В порошок зітре,-
Те, що так глибоко...

Тільки розіб'є,-
В інститутах-школах,-
Все, що є твоє,-
Зітне до нічого,..

Змусить зароблять,-
На життя копійку,-
Поки усі сплять,
Забере все світло...

Так у роботáх,-
У чужих проблемах,-
Пролетять літа,-
Без того, що треба.

Без твоїх надій,-
Щастя мрій шалених,-
Є маленький Світ,-
Зветься він Система.

Та, яка усім,-
"Розписала" цілі,-
В цей маленький Світ,-
Змусила повірить.

Змусила піти,-
Дріб'язковим шляхом,-
Щоб ти міг "знайти",-
Те, що їй до смаку.

Щоби ти боровсь,-
Тут за гроші ревно,-
"Мріяв" щоб збулось,-
Те, що світу треба:

"Щоби ти пішов,-
В інститут і в школу,
Дім, сім'ю знайшов,-
І повірив в бога.

Щоби ти просив,-
Милості за вчинки,
В страху щоб прожив,-
Всі свої хвилинки..."


Може б я і жив,
У такому світі,-
Але він тісним,
Став мені в ці миті,-

Став Світ замалим,-
Повним тут абсурдом,-
І у ці рядки,-
Я уклав, що думав.

І у ці рядки,-
Я вписав, що бачу,-
Може й після них,-
В світі стане краще...

Може полетить,-
Десь-кудись Система,-
І в щасливу мить,-
Ми себе знайдемо...

Дякую:-)

Механізми

Діють твої механізми,
Поки їх ти не збагнеш!
Страх тебе все буде їсти,
Поки корінь не знайдеш!

Поки в собі не побачиш,-
Цю єдиную журбу-
Будеш завжди наче м'ячик,
Відлітати "по пінку".

Будеш завше діставати!-
Від емоцій,- Від своїх!
Поки не досягнеш хати,-
Від якої їх приніс!

Поки не заглянеш в пітьму-
В край до жахів і страхів,-
Доти будуть тебе їсти,-
Якщо це не зрозумів.

Дякую:-)   2.12.2011р.

Новорічні Самообіцянки

З Нового року я легенько
почну новенькеє життя,
а це, що маю я стареньке -
якось закину в небуття.

Якось закину всі проблеми,
і новим світом назовусь,
І все, що було й є у мене,-
На те я якось не дивлюсь...

І залишиться лиш надія,
Що я про все уже подбав,
Та тільки сумнівом повіє,
Що я ізнову все проспав.

Дуже часто ми щороку напередодні Нового року даємо собі обіцянки, що з нового року почнемо нове життя. Загадуємо плани піти в спортзал, вивчити іноземну мову, змінити роботу чи особисте життя. Та це не більше ніж іллюзія. Коли проходить солодкий дурман новорічних, а потім і різдвяних свят, ти опиняєшся у тому ж "старому непривабливому житті" ти, щоб якось не  впасти у себе в очах, починаєш оправдовуватись, що ніби не так все і погано, чи відкладати на потім початок "нового життя", так після декількох тижнів під назвою "от з завтрашньго дня я все почну з початку", мозок вгамовується і вливається в щоденну рутину забуваючи про свої самообіцянки. Так проходить цілий рік і під наступний Новий рік ця історія повторюється....

Так от, почати нове життя неможливо. Життя не комп'ютерна гра, де можна створити нового персонажа і одразу опинитись у новій обстановці. Тут зміни проходять повільно і поетапно.

Тому, не треба починати нове життя, потрібно вдосконалювати і покращувати теперішнє. Почніть з маленьких кроків, хоч якось почніть діяти і все потрохи "закрутиться" у потрібному вам руслі. Треба просто перевести енергію, яку аккумулювали в розумі, створивши плани і наміри, у дію.

Самообіцянки це добре, тільки тоді, коли вони переходять у самореалізацію, а не стають самообманом.

Дякую:-)