Трансляція радості

Не буває поганих днів,

І все котиться як треба,

Прийде все, чого ти хтів,

І що мрієш буде в тебе.

І що мрієш – те прийде,

Аби лиш дозволив мати,

Все завжди нормально йде,

Менше треба нарікати!

Менше треба мовчки нить,

Що усе якось не склалось,

Що не так якось в цю мить,

«Ліпше все б інакше склалось…»

Але треба у цю мить,

Так приймати цю реальність,

Щоби добре потім жить, -

Зараз треба транслювати радість.

Зараз треба відпусткать, -

Краще ставлення до Світу,

Щоби міг тобі він дать,

Твою мрію заповітну.

Тож радій – тому, що є,

І обдумуй те, що хочеш мати,

Світ легенько все дає,

Тільки тим, хто носить Свято.

Хто тримає вогник у душі, -

Тому завше прийде вдача,

Світ йому все залишить,

І добром віддячить.

Дякую :-) 

 Потрібно контролювати своє ставлення до світу! Адже всі наші думки рано чи пізно реалізуються. А так як наше ставлення "по замовчуванню" негативне, то потрібно просто спостерігати за своїми думками і направляти їх у потрібне русло.

Дякую =)

Все лиш бізнес

Все тут бізнес,
Все лиш гроші,
В цій державі дійсність,-
Всі отут «хороші».

Всі отут гарненькі,
Перед твоїм словом,
Галку в бюлетені,
Їм дістати б згодом.

Їм би лиш забрати,
Твої й мої гроші,
Вклались вни в плакати,
Й «відбивати» хочуть.

Все отут лиш бізнес,
Інвестицій купа, -
Добре, що на Світі,
Мож щось інше слухать…

Подих вітру вічний.
Й Сонце буде сходить,
Серце хай покличе
На нові пригоди.

Хай тебе не манять,
Тут чужі закони,
Гроші хай не ваблять,
Хай Душа говорить.

Дякую:-)

Помітив, що всі обіцянки і так звані добросовісні пориви людей котрі рвуться до влади – це всього лиш піар кампанія. Так, це тільки бізнес. Проводиться реклама, кожен кандидат намагається розказати «споживачу» про свої унікальні «техніко-технічні можливості», заради того, щоб покупець із купи товарів вибрав саме його. Так що вся агітація – це всього на всього реалізація бізнес ідеї: вкласти гроші в рекламу – прийти до влади – «відбити» вкладені гроші.

P.S. я взагалі не дивлюсь телевізор, тому можливо я це й помітив, коли випадково довелось побачити політичне шоу.

Потрібно йти до того куди веде тебе Душа, а не заклики чужих людей.
Дякую :-)

Невідданість

Усвідомив і на собі, і спостерігаючи за людьми, що вони не віддаються будь якій справі тотально на всі 100%.

Кожен робить як небуть,
аби світла не дістати.
І не глянути на путь,
і себе в нім не впіймати.

І не бачить власний шлях,
і свою дорогу,
Кожен йде аби лиш як,
поспішаючи в тривогу....

Поспішає він кудись,
десь далеко манять справи,
Тут він буде лиш колись,
а не зараз, не тотально...

Не залишишся отут,
і не будеш ти на світі,
Роки твої промайнуть,
як струмки несамовиті.

Роки твої пролетять,
і не був ти тут тотально,
не відчув життя ти смак...
все минуло нереально...

Тож іди, не поспішай!
Йдеш завжди ти тільки зараз.
Кроки Світу віддавай,
Щоби мить твоя лишалась.

Дякую:)

Остаться Одним

Не слушать приказов -
Остаться Одним,-
Чтоб не был твой разум
Послушным таким.

Чтоб не попирали,-
Ни люди, ни страх -
Отстанут печали,
Которые в снах.

Свободным останься,-
Ты лишь для себя,-
Иди не стесняйся,-
Дорога твоя!

Дякую :-)

Монолог Системы

Система:
Ты совсем ослаб!
Ничего не сможешь!
Я твоя стена –
И меня не склонишь.

Не преодолеть –
Тут мои законы –
Будешь ты терпеть –
И идти в колонне…

И идти в рядах –
Словно микро-робот –
Я твоя Стена –
Я твоя окова!

 Я твои замки –
Для мечты и сердца –
Только мой тут мир –
Некуда здесь деться.

Я тут пронеслась –
Всюду и на мили, -
Здесь я и в сердцах,
И никуда не выйду.

И не дам дышать –
Задушу свободу –
Я твоя печать –
На судьбы - Законе…
Спасибо:-)   17.08.2011р.



Системе нужны слабые и послушные особи, которые не имеют своего мировоззрения, своих целей и устремлений. Она каждый день будет указывать тебе о том, как ты слаб, беспомощен и ничего не можешь изменить. Но все же необходимо идти к своей цели, не смотря на то, что обстоятельства указывают на твое бессилие.
 

Здійсняйте Плани

Здійсняйте задумані Плани,

І щоби там не було,-
Аби не тянули вни намір,
І щоб уперед усе йшло!

І щоб ви ішли до нового,-
І з вами повнився ваш світ,_
Здійсняйте задумані Плани,-
Аби і новий випускали ви цвіт.

Дякую  :-)   10.08.2011р.

Персонажи

Здесь играют персонажи,
Каждый вьет свою игру,
Не задумываясь даже,
Что игру затеял ум.

Что он шахматы расставил,
Сам же начал первый ход,
В мире собственных здесь правил,
Он работает, живет.

Он поставит себе трудную задачу,
Сам над нею и сидит,
Сам над нею рвется, плачет.
И с собою говорит.

Сам оставит себе роли
И появится здесь в них,
Заживет своим Героем,
Между всех врагов своих…

Так живет тут в мире разум,
Между созданных проблем,
Сам собою он наказан,
И не справится ни с чем.

Нужно дать ему сознанье,
В чаще из его проблем,
Вывести из мук страданья,
Приучить для добрых дел.

Пусть же он рождает мысли,
А не в страхе тут живет,
Ради ясной, светлой жизни.
Пусть не рушит – создает.

Спасибо =)

Заметил, что разум постоянно занят решением проблем. Это его основная работа по умалчиванию. То есть человеческий ум выработал привычку обдумывать проблемы и переживать по этому поводу.
Нужно заметить эту злобную привычку и поменять ее на более полезную.
Необходимо мыслить о том что тебе нравится и чего ты хочешь добиться.
Каждый раз когда Ваш разум начинает над чем то "париться" замечайте эту его деятельность и сознательно переводите мысли в положительное русло.

Спасибо.

Віршик про Шлях

Як же я далеко -
І від своїх Мрій!
Де проляже легко? -
Шлях рідненький мій...

Де мой стежина?
Серед тисяч снів
Що мене вестиме?
Шляхом лиш моїм?...

Що мені покаже?
На мою мету,-
Серце хай розкаже,-
І куди я йду...

Ось би відшукати!
Натяк хоч на Шлях,
Щоб я міг ступати,-
До своїх бажань...

Я би хоч тихонько,-
Та лиш за соїм,-
Весело й легонько
Шляхом би побрів...

Дякую :-)

Дуже хочеться знайти своє покликання. Те заняття, яке би приносило істинне задоволення від життя.

Маленький Світ

Маленький Світ,-
Так і котиться довкола,-
Тільки він тобі,-
Не додасть нічого...

Тільки забере,-
Твої цінні роки,-
В порошок зітре,-
Те, що так глибоко...

Тільки розіб'є,-
В інститутах-школах,-
Все, що є твоє,-
Зітне до нічого,..

Змусить зароблять,-
На життя копійку,-
Поки усі сплять,
Забере все світло...

Так у роботáх,-
У чужих проблемах,-
Пролетять літа,-
Без того, що треба.

Без твоїх надій,-
Щастя мрій шалених,-
Є маленький Світ,-
Зветься він Система.

Та, яка усім,-
"Розписала" цілі,-
В цей маленький Світ,-
Змусила повірить.

Змусила піти,-
Дріб'язковим шляхом,-
Щоб ти міг "знайти",-
Те, що їй до смаку.

Щоби ти боровсь,-
Тут за гроші ревно,-
"Мріяв" щоб збулось,-
Те, що світу треба:

"Щоби ти пішов,-
В інститут і в школу,
Дім, сім'ю знайшов,-
І повірив в бога.

Щоби ти просив,-
Милості за вчинки,
В страху щоб прожив,-
Всі свої хвилинки..."


Може б я і жив,
У такому світі,-
Але він тісним,
Став мені в ці миті,-

Став Світ замалим,-
Повним тут абсурдом,-
І у ці рядки,-
Я уклав, що думав.

І у ці рядки,-
Я вписав, що бачу,-
Може й після них,-
В світі стане краще...

Може полетить,-
Десь-кудись Система,-
І в щасливу мить,-
Ми себе знайдемо...

Дякую:-)

Механізми

Діють твої механізми,
Поки їх ти не збагнеш!
Страх тебе все буде їсти,
Поки корінь не знайдеш!

Поки в собі не побачиш,-
Цю єдиную журбу-
Будеш завжди наче м'ячик,
Відлітати "по пінку".

Будеш завше діставати!-
Від емоцій,- Від своїх!
Поки не досягнеш хати,-
Від якої їх приніс!

Поки не заглянеш в пітьму-
В край до жахів і страхів,-
Доти будуть тебе їсти,-
Якщо це не зрозумів.

Дякую:-)   2.12.2011р.

Новорічні Самообіцянки

З Нового року я легенько
почну новенькеє життя,
а це, що маю я стареньке -
якось закину в небуття.

Якось закину всі проблеми,
і новим світом назовусь,
І все, що було й є у мене,-
На те я якось не дивлюсь...

І залишиться лиш надія,
Що я про все уже подбав,
Та тільки сумнівом повіє,
Що я ізнову все проспав.

Дуже часто ми щороку напередодні Нового року даємо собі обіцянки, що з нового року почнемо нове життя. Загадуємо плани піти в спортзал, вивчити іноземну мову, змінити роботу чи особисте життя. Та це не більше ніж іллюзія. Коли проходить солодкий дурман новорічних, а потім і різдвяних свят, ти опиняєшся у тому ж "старому непривабливому житті" ти, щоб якось не  впасти у себе в очах, починаєш оправдовуватись, що ніби не так все і погано, чи відкладати на потім початок "нового життя", так після декількох тижнів під назвою "от з завтрашньго дня я все почну з початку", мозок вгамовується і вливається в щоденну рутину забуваючи про свої самообіцянки. Так проходить цілий рік і під наступний Новий рік ця історія повторюється....

Так от, почати нове життя неможливо. Життя не комп'ютерна гра, де можна створити нового персонажа і одразу опинитись у новій обстановці. Тут зміни проходять повільно і поетапно.

Тому, не треба починати нове життя, потрібно вдосконалювати і покращувати теперішнє. Почніть з маленьких кроків, хоч якось почніть діяти і все потрохи "закрутиться" у потрібному вам руслі. Треба просто перевести енергію, яку аккумулювали в розумі, створивши плани і наміри, у дію.

Самообіцянки це добре, тільки тоді, коли вони переходять у самореалізацію, а не стають самообманом.

Дякую:-)